Фотозвіт про поїздку в Прилуки 11.08.17

Як обіцяла вчора ввечері, фотозвіт про нашу поїздку в Прилуки. Навідали підопічних дітлахів та похресників. Ми завжди з якимсь по дитячому захоплюючим нетерпінням чекаємо зустрічі з ними. Не буває легко, адже мрія кожного з нас щоб дітлахів забрали люблячі батьки і в кожного була своя тепла родина, а волонтери лише виконували роль друзів та помічників. І дуже важко бачити, що з року в рік дитина зростає не в люблячих обіймах, а в закладі. Поспілкувалися з лікарям щодо необхідної допомоги в лікуванні або обстеженні малюків та про господарські проблеми.

Тож про кожного з наших малюків і про поточні потреби.

На сьогоднішній день необхідна допомога:
1. Оновити та заново протягнути проводку від щитової до господарського корпусу. Стан на сьогоднішній день «іскрить», та «постійно замикає» та «вибиває». Потужності мережі не вистачає на пральні машини. По попередньо підрахованому кошторису сумма за матеріали та роботу приблизно 35.000 гривень.

2. З малюками займаються педагог та логопед, зокрема готують старшу групу до школи. Тож, є потреба в розвиваючих зошитах та підручниках. Тільки но ми встигли погодитись, вихователь тієї ж миті побігла в книжковий магазин і вже за 20 хвилин повернулася з переліком. На наступному тиждні я опублікую цей перелік на сайті. А поки, бажаючим допомогти з закупівлею можна просто перерахуввти кошти нам на рахунок з вказівкою «Прилуки».

3. Питання на перспективу, але вже в доволі активному процесі. Розповідали про можливість облаштування при дитячому будинку паліативного відділення. Приміщення потребує капітального ремонту та оснащення. Один фонд погодився прийняти участь, тож маємо надію, що з осені розпочнуться активні роботи.

По дітках:

Женька К. Карсончік.
Замість звичного для нас привітання, малюк відірвавшись від обіду, щойно почув як ми зайшли до групи, повернувши голівку радісно спитав:
— Ти прийшла по мене? Ти мама-папа?
Як тут без сліз….ні малюк, ні наше сонечко ми не «по тебе», але….Господь чує молитви і колись, ми віримо, ти почуєш у відповідь: — Так, я по тебе…поїхали додому.
За останні кілька місяців дитина перетворилася на справжню балакуху )). Говорить без зупину, добре розвивається, відвертий, легко йде на контакт, бігає і обовязкого з особливою гордістю демонструє всім улюблену машинку…
Хлопчик просто неймовірний, і в очікуванні на люблячу матусю. Дитина доступна для іноземного усиновлення. Сторінка Жені на сайті Сирітству ні: http://www.sirotstvy.net/ua/questionnaires-children/8730/

Наш Олежик Г. 17 серпня він має планово приїхати на контрольне МРТ та обстеження після операції. Нам з Наталею здалося, що голова трошки збільшилася в розмірах, але це повинен побачити лікар-нейрохірург.

Діана. Всі її брати та стари вже всиновлені. Діана залишилась в дитбудинку лише через діагноз. Ми дуже сподіваємося, що хтось з всиновителів старших дітей все таки наважиться на рішення воз’єднати родину.

Ромчик В. Фенікс. Із позитивного: малий підріс, є реакція на дотики, але ми балувані ) Одразу дає зрозуміти, що подобається а що — ні. Хватає та може затримувати в руках іграшки або руку волонтера. Але вцілому ситуація, нажаль, без змін. Не зважаючи на постійні заняття, розвиток Ромчика майже не прогресує. Голову тримає погано. Самостійно не сидить. Періодичні епілептичні напади.

Тімка С. Тіму повернули з групи здорових дітей назад до інвалідної. Причина в переповненості груп. Нам здалося, що допитливе хлоп’я нудиться серед більш важких «колег по нещастю», можливо тому трохи в пригніченому настрої. Дуже хотілося б щоб його скоріше повернули назад в інклюзію.
Нажаль також продовжує рости горб. Плануємо везти в Київ на обстеження. Потрібні МРТ і уродинаміка. Консультації нейрохирурга, уролога та офтальмолога.

Костя. Потроху розвивається. Вже пробує ходити, поки що з підтримкою. Через дивну форму черепа, хочемо його теж найближчим часом відвезти на МРТ та провести консультації з хірургами. Можливо, будуть потрібні втручання. Було б добре якщо це можна скорегувати, аби не страждав мозок, та зрозуміти чи можна розділити фаланги пальчиків, щоб він вчився активно користуватися руками.
Сторінка Костіка: http://www.sirotstvy.net/ua/questionnaires-children/18088/

Ніколас (Микита) був дуже незадоволений нашою увагою, як маленький гном-бурчун). Він хотів спати і щоб його няня гойдала в калясці. Тож посмішки нам не перепало ))) Пухленький, симпатичний, особливий. Чекає на родину.

Дівчинка Л. Цю історію писати важко. Кілька місяців тому ми всі раділи, що її з братиком забрала додому рідна матір. І ми їх навіть не впізнали, коли спостерігали за роботою соціальної служби, що привезла до дитячого будинку двох малюків з побритими під насадку головами. Діти були занадто худі, сині мішки під очима, переляканий погляд, схлипи та ридання. Перша думка яка виникла: «звідки вони, що з батьками, адже видно, що малюків вирвали з біди». Але потім нас спитали: «Ви що, не впізнали дівчинку? Ви ж возили її на обстежання і вона похресниця одного з волонтерів.» Ком у горлі, тому важко коментувати цю ситуацію. Ми дивились як малюків годували, обробляли від вошей, відмивали у карантині, а потім вкладали спати у чисті кроватки. За кілька тижнів іх відгодують і приведуть до тями. Після того ми знов будемо домовлятись за всебічне обстеження та консультації лікарів для дівчинки. Адже через неувагу біологічної родини до потреб особливої дитини, заподіяна шкода не тільки психологічна, а і її здоров’ю.

Андрій. За кілька днів в нього буде день народження, 6 років, і його готують переводити в інший заклад для більш дорослих дітей. Дуже відкрите, відверте, абсолютно розумово чудове дитя, сам ходить. Але чомусь все ще в інтернатній системі ((
Сторінка Андрійка на сайті з всиновлення: http://www.sirotstvy.net/ua/questionnaires-children/5996/

Щось змінюється на краще, щось лишається незмінним, моменти які розчулюють та ситуації які обурюють. Ми поверталися додому з легким серцем, але водночас важкими думками. Ти нездатний змінити життя сиріт сьогодні і зараз, це довгий шлях нашої з вами співпраці. Нам невідомо яка доля їм відведена, в молитвах ми згадуємо ім’я кожного з янголят із Прилук, Боярки, Берізки, лікарень… Ми дякуємо вам за підтримку друзі. Завдяки вам ми маємо можливість творити дива, маємо можливість піклуватись про наших янголят. Миру вам і добра. З надією на зміни на краще.