– А в мене є мама, папа і шиштличка! Всиновлено ще одну нашу підопічну дівчинку! )

– А в мене є мама, папа і шиштличка!
– Так, Лєрочка, привіт, я знаю!
– Оля, а ти знаєш що в мене є мама, папа і шиштличка?
Цими словами Лєра вітається та прощається останні 2 місяці. І, скоріш за все, кільканадцять разів повторює їх сама собі перед сном. Щоб повірити. Це правда. Вони є. Мама. Тато. Сестричка. А ще 2 чудові брати.
І ось, нарешті, сьогодні вони всі приїхали забирати Лєрочку з дитбудинку!
Я пишу і знову плачу. Це настільки невимовне щастя! Це більше ніж народження. Це – торжество любові. Торжество над усіма перепонами, складнощами, діагнозами…
В добру путь, наша дівчинко!
На футболці кожного написано: «Team Valeria». Щоб Лера знала, що вони тепер її команда і будуть «за неї».
Друзі, я люблю і так пишаюся вами!